ВІРА, ЩО ДОЛАЄ ВИПРОБУВАННЯ

5 переглядів #Покладатись на Бога #Надія #Віра

78 мови

Завершений перегляд

Переглянути пізніше

Afrikaans Akan Amharic Assamese Bengali British English Bulgarian Burmese Cantonese Cebuano Chewa Croatian Czech Danish Dutch English Fijian Filipino Finnish French German Greek Gujarati Hindi Hungarian Indonesian Italian Japanese Kannada Khasi Khmer Korean Lao Lingala Luganda Malagasy Malay Malayalam Manipuri Marathi Mongolian Mundari Ndonga Nepali Odia Oromo Punjabi Polish Portuguese Portuguese(Portugal) Romanian Rukwangali Russian Rwanda Samoan Sepedi Shona Chinese Sinhala Slovak Sotho Spanish Spanish(Mexico) Spanish(Spain) Swahili Tamil Telugu Thai Tongan Chinese-T Tripuri Tswana Turkish Ukrainian Urdu Vietnamese Xhosa Zulu

Subscribe and Like on YouTube

[Євангелія, що врятує світ, — це Новий Заповіт, якого проповідують члени Церкви Бога]

Ной вірив у Боже благословення, незважаючи на те, що довгий час почувався самотнім, будуючи ковчег. Мойсей вважав за краще страждати з Божим народом, ніж насолоджуватися царською славою в Єгипті. Апостол Павло радів можливості проповідувати людям Царство Небесне, незважаючи на багато труднощів. Так само і члени Церкви Бога з радістю йдуть дорогою віри, несучи свої хрести.

[Ті, хто бачить перед собою лише біль і труднощі, і ті, хто бачить винагороду за свою важку працю]

Небесна Мати завжди нагадує нам, що ми маємо надію на Царство Небесне. Тому чи то святі, чи то пасторський персонал, що працює на передовій, — кожен повинен сподіватися благословень Царства Небесного, які чекають на нас, коли ми подолаємо перешкоди, що розгортаються прямо перед нашими очима, коли ми несемо свої хрести.

Він наругу Христову вважав за більше багатство, ніж скарби єгипетські, бо він озирався на Божу нагороду. [До євреїв 11:26]

…бо коли живете за тілом, то маєте вмерти, а коли духом умертвляєте тілесні вчинки, то будете жити. Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі… …коли тільки разом із Ним ми терпимо, щоб разом із Ним і прославитись. Бо я думаю, що страждання теперішнього часу нічого не варті супроти тієї слави, що має з’явитися в нас. [До римлян 8:13–18]